У цей славний день ми знову повертаємося до незабутнього травня 1945 року, аби з глибокою повагою згадати тих, хто виборов нашу свободу у страшному поєдинку з фашистськими загарбниками. 9 травня завжди викликає  світлі відчуття і невмовкаючі дзвони пам’яті, що б’ють у людські серця. Усе більше часу  віддаляють від нас грізні роки Другої світової війни , однієї з найжорстокіших у світі. Але час не владний над ними, їх не стерти ні з пам'яті народної, ні зі скрижалів історії.

У воєнні роки наші співвітчизники продемонстрували щиру відданість та палку любов до своєї Батьківщини. В Україні немає родини, яку б обійшло воєнне лихоліття. Великою ціною дісталась нам перемога… Гірку чашу болю і страждань сповна довелося випити нашому народові.

Низький уклін всім, хто боровся на фронтах війни, у партизанських загонах, пережив біль Батьківщини в окупації і полоні, — за мужність, стійкість, відвагу!

З глибокою повагою згадуємо і вшановуємо пам’ять тих, чиє життя забрала війна, висловлюємо безмежну вдячність тим, хто на своїх плечах переніс її тягар. Майбутні покоління у вічному боргу перед Вами, фронтовики,  за обірвану війною юність, за мужність, героїзм, самопожертву, силу духу, яку Ви проявили в боях за рідний край.

Священний обов’язок сучасного покоління — бути гідними життєвого подвигу своїх дідів та  прадідів, усіма своїми справами утверджувати мир, злагоду та суспільну гармонію на нашій багатостраждальній землі.

Міцного здоров’я Вам, шановні ветерани, чудового настрою в цей святий для всіх нас день. Хай не болять Ваші рани, хай щастя і радість не переводяться у Ваших оселях.

Рідна земля завжди пам’ятатиме про великий подвиг українського воїна, як і того солдата, котрий сьогодні захищає святі кордони рідної землі на Сході України.