Учора, 26 квітня, студенти та викладачі філологічного факультету зібралися, аби пригадати  найстрашнішу катастрофу ХХ століття – аварію на Чорнобильській АЕС та висловити свою безмірну вдячність героям, які ціною власного життя захистили світ від небувалої біди. Зустріч пройшла під гаслом: «Запалимо свічку на честь тих, хто віддав свої життя за наші!». Захід організувала парламентська група філологічного факультету на чолі з Володимиром Біньовським.

Чорною плямою на нашій планеті стала Чорнобильська катастрофа. 32 роки минуло від тоді, 32 роки смертоносного пилу з ядерної печі покриває білі хати, поля і ліси, 32 роки цвітом скорботи і суму зацвітають чорнобильські сади.

Ведучий заходу студент Євгеній Лазоренко зауважив: «І хоча час невпинно віддаляє нас від того трагічного дня  - 26 квітня 1986-го року, обриси пережитого постають зримо і бентежать наші душі та серця. Аварія на ЧАЕС назавжди увійшла в історію як найбільша техногенна аварія».

Анна Тишкунь - теж ведуча - нагадала присутнім, що у ліквідації аварії взяли участь 600 000 людей: пожежники та медики, військовослужбовці та персонал станції, які виконували свій обов’язок, ризикуючи своїм здоров’ям та життям.

Вона  закликала хвилиною мовчання вшанувати героїзм пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, науковців, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії.

Студенти представили документальні відео про евакуацію і вплив радіації на природу, а також телефонну розмову з місця катастрофи у перші хвилини вибуху.

На заході звучали вірші студентів філфаку, приурочені цій трагічній сторінці нашої історії.

Декан факультету Борис Бунчук подякував студентам за урок пам`яті та поділився власними спогадами про ці дні 32 роки тому:  «У той час, коли всі іноземні ЗМІ уже говорили про загрозу для життя людей, у Чернівцях, зрештою як і у всіх інших містах Радянського Союзу відбувалися демонстрації, які були присвячені Дню міжнародної солідарності трудящих. Населення не попередили про небезпеку і не надали жодних рекомендацій про те, як слід поводитися, щоб зменшити вплив радіоактивного випромінювання. Пам’ятаю, як пізно ввечері, 1 травня, мені подзвонив мій університетський  друг-хімік і занепокоєно повідомив, що результати замірів радіоактивності у сквері біля їхнього навчального корпусу чомусь збільшені у 5 разів».

Заступник декана з навчально-виховної роботи Світлана Шабат-Савка зазначила: « Сьогоднішній захід, який відбувся за ініціативи студентів нашого факультету, означає: ви - студенти не байдужі до цієї проблеми, а отже, працюватимете над тим, щоб людство більше не помилилося і ніколи не допустило подібних катастроф. Адже Чорнобиль назавжди став чорною міткою на карті України та світу».

Ведучі підсумували урок пам’яті на філологічному факультеті такими словами: «Кожен  із нас зобов'язаний пам'ятати про цей  день і його наслідки, як і прикру помилку  у нашій історії. Тому ми маємо якнайголосніше і якнайсміливіше говорити та відстоювати свої права. Ми зобов'язані відмінно і впевнено виконувати наші обов'язки, щоб у майбутньому забезпечити щасливе і безпечне  життя наступним поколінням».