День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій в Україні щорічно відзначають в четверту суботу листопада. Цьогоріч вшанування припадає на 24 листопада.

Саме до 85-ї річниці Голодомору Центр культури та дозвілля Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича  у складі театр-студії Маска та вокальної студії "Роси" організували виховний захід під гаслом: «Вшануємо разом пам'ять жертв Геноциду українського народу»

У 66-ій аудиторії 6-го корпусу університету зібралися ті, кому не байдужа ця трагічна сторінка нашої історії: студенти, викладачі та співробітники університету.

Розпочався захід проникливою інсценізацією театру-студії "Маска" під назвою "Українська сім'я у 1933-у". Її лейтмотив – пам’ятаймо про тих українців, кого було жорстоко знищено через їхню національність, віру та культуру. Ми не має права забути цю сторінку нашої історії  : «Не мовчимо!!! Бо з нами кожен третій, померлий в той страшний Голодомор; бо з нами 22-ий, 33-ій…»…

Далі студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Анастасія Крива  представила аудиторії презентацію на тему: "Голодомор 1932-1933 рр.", у якій докладно розповіла про причини, засоби та географію Голодомору. Натуральні штрафи,  страшні закони, зокрема  "Про п’ять колосків", «Чорні дошки», - це методи якими радянська влада знищувала цілі села, міста та навіть хутори на Україні. Також, вона назва імена тих, чиїми рішеннями вбивалися мільйони українців. Адже, як зауважила: «Від голоду в Україні померло  від 3 до 3,5 мільйона людей. Кількість жертв за основними джерелами оцінюють до семи мільйонів. Понад 20 країн визнали голод в Україні 1932-33 рр. геноцидом української нації».

Також Анастасія Крива  виконала пісню «Свіча» Оксани Білозір, яка стала своєрідним гімном Голодомору.  

Студентка факультету педагогіки, психології та соціальної роботи Наталя Віщук продекламувала надзвичайно чуттєвий вірш "Я ще не вмер". 

Наприкінці заходу присутніх вразила вистава театр-студії "Маска" "Грішна.. каюсь", в якій зображено страшний факт, який, як засвідчують архіви та розповіді очевидців, неодноразово мав місце у трагічні роки 1932-33 рр. – канібалізм.

Такі заходи мають неабияке значення для нашого народу та майбутнього України.  Адже, пам’ять про Голодомор єднає українців у нашій державі та в інших країнах, де вони живуть. Вона стала важливим елементом національної ідентичності. Ця пам’ять важлива також як застереження, що може статися із народом, який не зумів захистити своєї свободи.