Географічно, причому вельми суттєво, означити точки свого подвижницького перебування в Україні і за її межами, аж надто аномального літа і ранньої осені із 7-им томом творів Ольги Кобилянської, - річ далеко не з простих. Професорові, завідувачу кафедри української літератури філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, головному редакторові десятитомного видання Володимирові Антофійчуку уже пощастило увосьме – із презентаціями.

         З цієї нагоди – закордонне інтерв’ю.

–        Володимире Івановичу! Якою видалася поїздка до Румунії?

–        Усе розпочалось із Димки. Перед Музеєм-садибою Ольги Кобилянської відбулося пошанування славетної Гірської Орлиці, яка тут жила і творила, а також – презентація 7 –го тому.

Вела це літературно-культурно-мистецьке дійство начальник відділу культури Глибоцької райдержадміністрації Олена Рєпіна.

Виступили директор музею Іван Дан, ваш покірний слуга, поетеса Олександра Приходько-Возняк і учасники самодіяльного колективу під символічною назвою «Гірська Орлиця».

–        Це був старт в Україні, за яким…

–        …курс на м. Гуру-Гуморулуй. Як мовиться, ми одразу потрапили прямо в обійми місцевого українства. Настоятель храму села Качіка, отець Николаїшин, де була охрещена маленька Ольга Кобилянська, прочитав молитву і благословив усіх присутніх на цьому зібранні.

Біля пам’ятника Ользі Кобилянській перед її далекоглядним зором – виступи мовців і презентація видання. Інакше й не могло бути, оскільки саме місце Постаті української письменниці, що завжди скликає до себе небайдужих людей, красномовно свідчить: nomen-omen (ім’я – це знак).

–        Хто виступив у м. Гура-Гуморулуй?

–        Син відомого українського письменника Дениса Онищука – пан Ярема. До речі, він плідно співпрацює з багатьма виданнями у сусідній країні, а ще –знаний у товариствах по оба боки Сірету – Борислав Петрашук.

–        Про що, власне, говорили Ви? І чи не даються взнаки переїзди, адже це уже 8-ма презентація лишень одного єдиного 7-ого тому? Попереду ще – п’ять!

–        Труднощі відходять на другий план, бо є сподівання, що світ побачать усі заплановані 10 томів. Український культурний фонд, який посприяв коштами на вихід найновішого тому, зробив величезну меценатську справу. Вона наразі додає нам неабиякої впевненості, що усе буде гаразд.

У Румунії говорив також про співпрацю із Видавничим домом «Букрек», де директором Дарина Туз-Максимець; про наші спільні старання, тим паче, що невзабарі чергові іменини письменниці.

–        Географічних точок випало чимало. Які ще чекали у Румунії?

–        Третя – у Сучаві. Наголошу по-особливому до складу української делегації увійшло понад 20 чоловік. Тут, у офісі Союзу українців Румунії, теж відбулася презентація.

–        Скажіть, будь ласка, скільки «щасливчиків» отримали у подарунок з України книги під Господньою цифрою «7»?

–        50!.

–        Хто представляв Україну у Гура-Гуморулуї і Сучаві?

–        Доцент кафедри сучасної української мови філологічного факультету ЧНУ Алла Антофійчук і аспірант кафедри української літератури цього ж ВНЗ Діана Льохарт.

–        Наступні презентації?

–        Тривають перемовини!

–        Дякую за інтерв’ю!

Інтерв’ю вів Василь Джуран.