Студентський парламент Інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук традиційно організував благодійну акцію - поїздку до геріатричного пансіонату, яка відбулася 8 березня.

У закладі проживає близько 160 осіб, переважно це люди похилого віку та люди із особливими потребами. Усім мешканцям геріатричного пансіонату, в першу чергу, не вистачає уваги та звичайного спілкування, тому візит гостей став для них святом й подарував гарні емоції.

Нас вразила посмішка на їхніх обличчях… На тих обличчях, які зазвичай сумують через через самотність, біль, хвороби і забуття рідними. Гірко було дивитись на сльози, які блищали на їхніх очах…

Незважаючи на свій вік та стан здоров’я, люди були раді, що ми завітали до них, прийнявши нас тепло і щиро. Ми бачили багатьох людей, які через фізичні вади не можуть пересуватися самостійно, але незважаючи на це і не дивлячись на особисті труднощі, тішилися, мов малі діти, і були раді, що про них пам’ятають...

Розповіді деяких людей про голодне дитинство, надзвичайно важке життя і таку самотню старість неможливо було слухати без сліз на очах… Це змусили задуматись про те, що слід цінувати нам у житті.

Почувши все це, хочемо звернутися до кожного: цінуйте, любіть, поважайте своїх рідних та близьких, адже сім’я - найцінніше, що в нас є. Надзвичайно страшно опинитися на місці цих людей, бути покинутим, самотнім і відчувати брак простого людського спілкування...

Однак, люди, які втратили все, не «падають духом», залишаються оптимістами і намагаються будувати нове життя.

Ми мали нагоду поспілкуватися з подружньою парою, які познайомилися в цьому пансіонаті і вже майже рік одружені. Вони нам розповідали про святкування свого весілля, про своє подружнє життя і побажали, щоб всі знайшли своє кохання і були такі щасливі разом, як вони. Розповіли, що взагалі в пансіонаті проживає три подружні пари, одні з яких зовсім недавно одружилися, у віці 80 років.

Розповідали й про життя в пансіонаті, казали, що мешканці закладу часто збираються разом, п’ють чай, співають, жартують, у багатьох із них є свої хобі.

Емоції, які залишились після відвідування пансіонату, неможливо передати словами. Найдорожче в нашому житті – це увага та людське спілкування, тож проводити такі акції - вже традиція інституту і ми обов`язково плануємо її підтримувати і надалі. Запрошуємо долучатись усіх небайдужих і хочемо подякувати всім, хто приєднався до акції цього разу!

 Діана Бординюк (студентка 126 групи ІФТКН)