«Сучасність минулого в урбаністичному просторі Чернівці-Іннсбрук» - збірник наукових праць з такою назвою презентували вчора, 26 лютого, у Зеленій залі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Був представлений також німецькомовний варіант збірника із назвою "The Presence of the Past in Urban Space - Chernivtsy-Innsbruck", виданий у Іннсбруку.

Презентоване видання – результат участі студентів факультету історії, політології та міжнародних відносин і факультету іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та студентів Іннсбруцького університету Франца та Леопольда (Австрія) у міжнародному науковому проекті PREPUS (2016-2018 рр.), фінансування якого відбувалося за кошти Австрійської служби обміну (OeAD) в рамках програми IMPULSE (з 30 січня 2016 – по 30 січня 2018 рр.). Керівниками груп чернівецьких студентів виступили доценти ЧНУ імені Юрія Федьковича Світлана Герегова та Лариса Олексишина, які й підготували видання українською мовою.

«Такі проекти справді потрібні, аби в нас не існувало дихотомії Схід-Захід, аби між нашими країнами і культурами не було непорозумінь», - стверджує доцент Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, модератор заходу Світлана Герегова. 

Пані Світлана розповіла, що проект тривав два роки, і «дуже символічно, що його завершення та презентація результатів відбувається саме цього року, який проголошений роком української культури в Австрії». 

Проректор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Петро Фочук зауважив, що «крім спільної історії, наш Чернівецький національний університет з Австрією поєднують ще досить гарні стосунки з австрійськими вузами, в плані наукової та культурної кооперації». Втім, як добавив він «подібних проектів у нас ще не було».

У презентації також взяли участь професори Іннсбруцького університету, редактори видань та керівники проекту Курт Шарр та Ґунда Барт-Скалмані.

«Урбаністичний стиль можна порівняти з цибулиною. Ми відчуваємо лише верхні шари, а те, що всередині, ми часто не бачимо. Тому завдання учасників проекту полягало в тому, аби вони досліджуючи інше місто, не своє рідне, намагалися на підставі того, що вони бачать – міські архітектурні ансамблі, школи, лікарні, громадські установи, - подивились, що саме присутнє з минулого у сучасності, проникаючи у найглибші шари цієї цибулини, дослідити, чи було воно завжди таким, чи відбулись якісь зміни», - розповіла Ґунда Барт-Скалмані.

Професор Курт Шарр відмітив, що до проекту «більшість австрійських студентів нічого не знали не лише про Буковину, а й нічого не чули про Україну». А також розповів про основні етапи проекту: «Першим етапом – був теоретичний період, коли студенти дізнавались про країну і місто, в яке збирались їхати. Наступний етап – безпосередньо практичний, для студентів організували оглядові екскурсії, інші заходи, які демонстрували особливості міста, в яке вони прибули. Третій етап – так звана, «польова практика», під час якої студенти знайомились з містом самостійно, спілкувались з його жителями, збирали інформацію. І завершальний, та найважчий етап, - написання статей, і зрештою видання книги».  

Лариса Олексишина розповіла про дослідницьку діяльність чернівецьких студентів під час перебування у Тіролі, наголосивши: «Студенти мали доступ до університетської бібліотеки м. Іннсбрук та крайової бібліотеки Тіролю, працювали з матеріалами в архіві Ferdinandeum, відвідували та спілкувалися зі співробітниками музеїв, були присутні на міжнародній науковій конференції тощо. Всюди їх супроводжували австрійські колеги».

Світлана Герегова процитувала рядки з книги, які належать австрійській студентці:

«Я розповіла своєму знайомому про заплановану поїздку до міста неподалік українсько-румунського кордону, на що той обережно, з ноткою скептицизму у тоні голосу, запитав: «Чи туди можна знову їхати?». Насправді він не знав ні про Чернівці, не знав про географічне, культурно-історичне розуміння Чернівців, а тому й ототожнив це місто з північно-українським Чорнобилем, назва якого з 1986 року міцно закарбувалась у пам’яті населення Західної і Центральної Європи. Багатьом людям з мого середовища колишня столиця Габсбурського коронного краю Буковини невідома».

Наприкінці заходу чернівецькі учасники проекту висловили подяку професорам Курту Шарру та Гунді Барт-Скалмані за високу професійність як кураторів проекту та  редакторів презентованого видання. У відповідь австрійські колеги зізнались, що «приїхали в Чернівці до колег, а прощались з друзями».